Рано чи пізно кожні батьки стикаються з цим захворюванням у дитини. На тонзиліт найчастіше хворіють у віці від 5 до 15 років. Найгіршим рішенням, яке можуть прийняти батьки — це самолікування. Чим може загрожувати хвороба та як її лікувати у публікації.
Що таке тонзиліт та його види
Гострий тонзиліт — це інфекційне запалення піднебінних мигдалин (гланд), які виконують захисну функцію для організму.
Зараження найчастіше відбувається повітряно-крапельним шляхом. Також можливо підхопити захворювання через предмети догляду, посуд або речі хворого.
Можна виділити дві форми тонзиліту у дітей:
Гострий тонзиліт або ангіна. Основні ознаки: лихоманка, сильний біль горла. Мигдалини збільшуються, червоніють, часто на них зʼявляються ранки та гній.
Хронічний тонзиліт. Розвивається при недолікуванню гострої форми або при постійних інших респіраторних хворобах. Ознаками є сухість горла, охриплість.
Лікарі виділяють також типи гострого тонзиліту:
Катаральний тонзиліт
Фолікулярний тонзиліт
Лакунарний тонзиліт
Симптоми тонзиліту у дітей
Зазвичай хвороба розпочинається з різкого підйому температури тіла до 39.5°С. Лихоманка супроводжується гострим болем горла та голови. Часто характерні нашарування на мигдаликах не з’являються одразу.
Діагностують тонзиліт за трьома типовими ознаками: слабість з високою температурою, зміни на мигдаликах та значне збільшення і болючість підщелепних лімфовузлів.
Характерною також вважають появу біло-жовтих точкових гнійників, які висіюють поверхню мигдаликів.
Дитина не може ковтати, знижується апетит, зʼявляється млявість та сонливість. Іноді з’являється світлочутливість, гостра реакція на голосні звуки.
В залежності від віку, дитина може впродовж хвороби вередувати, плакати, відмовляється від звичних улюблених розваг.
Ускладнення тонзиліту у дітей
Батьки часто не дооцінюють тонзиліт як захворювання. Та варто пам’ятати, що збудниками є бактерії та віруси, які при неналежному лікуванні, можуть викликати ускладнення.
Місцево може проявлятися як абсцеси, запалення лімфовузлів з появою гною, набряк гортані, отити чи євстахіїти.
Лікування має бути призначене виключно лікарем. Препарати обирають у залежності від патогену, який викликав захворювання: вірус чи бактерія. Для одних випадків дієві антибіотики, для інших — противірусні ліки.
Також лікар може призначити додатково: місцеві анестетики (таблетки, полоскання, спреї), вітамінні комплекси та імуномодулятори.
Категорично не рекомендується проводити дітям «змащування» мигдалин різними засобами, видаляти чи зішкрябувати нальоти.
Дітям, які хворіють на тонзиліт назначають дієту. Варто збільшити кількість перших страв та вживання теплих, не гарячих напоїв (чаї, води, морси). Потрібно уникати занадто солоної, гострої чи кислої їжі.
Перша допомога дитині при раптовому розвитку тонзиліту з гарячкою
Для тонзиліту, як і інших хвороб не має зручного часу для появи. Якщо у дитини різко піднялася температура потрібно застосувати свічку з парацетамолом або сироп, наприклад, «Нурофен» чи «Панадол». У випадку, коли температура до 38.5°С не рекомендується використовувати жарознижувальні препарати. Відразу потрібно збільшити прийом рідини, щоб уникнути обезводнення та відстежувати стан дитини, очікуючи візиту лікаря.
Як уникнути тонзиліту
Пам’ятати, що захворювання — заразне. Щоб уникнути розповсюдження, варто ізолювати хворого, приготувавши йому окремий набір посуду. Обов’язково провітрювати приміщення і проводити вологе прибирання.
Потрібно зміцнювати імунітет дитини, стежити за харчуванням, гігієною, уникати переохолодження.
Поступово організм дитини потрібно призвичаювати до холодної їжі, напоїв.
Жителям «дощових» регіонів по можливості варто відвідувати теплі морські узбережжя.
При перших симптомах тонзиліту, варто відразу звернутися до лікаря для уникнення можливих ускладнень. Здоров’я дітей залежить від розсудливості та дій дорослих.
Записатися на прийом спеціаліста медичного центру «Родовід» можна за телефоном 098-868-40-60
Плазмаферез – безпечний та високоефективний метод очищення крові та тканин від імунних комплексів, який полягає у видаленні певного обсягу плазми крові пацієнта.