Блог

Остеохондроз – хронічне дистрофічне захворювання, яке уражує міжхребцеві з’єднання. Його можна розглядати, як один із клінічних варіантів деформувального остеоартрозу.

Хвороба в більшості випадків починається зненацька, а симптоми при цьому можуть дошкуляти настільки, що доводиться вирішувати: куди і до кого звернутись за допомогою? Варіантів є декілька.

П’яткова шпора (плантарний фасцит) — це розростання п’яткової кістки в зоні кріплення ахіллового сухожилка. 11% серед патології кісткової системи займає п'яткова шпора.

Питаннями харчування дітей переймається більшість мам: «Чи споживає моя дитина достатньо м’яса?, сиру?», «Що робити, доньці взагалі не смакує нова їжа?», «Як ввести у раціон нові корисні продукти?»
Ці та інші питання можна почути на вулиці, на майданчиках, де батьки активно обговорюють особливості раціону своїх діток.

Погодьтеся, діти – це квіти життя. Немає нічого кращого, вагомішого, бажанішого в цілому світі, ніж діти. Лише діти приносять в наше життя щастя, радість та гармонію. Тільки діти вчать нас життєвої мудрості, дарують нам сенс життя, живлять нас силою та енергією.

Фіброматоз долоні або контрактура Дюпюїтрена – це зведення пальців кисті в результаті рубцевого переродження апоневрозу долоні.

Епіконділіт (періартрит) ліктьового суглоба - це запальний процес в ділянці прикріплення м’язів до внутрішнього горбика плечової кістки.

Інсульт або черепно–мозкова травма (ЧМТ) – це звучить як присуд для всієї сім’ї. Перспектива для пацієнта прогнозована: інвалідизація, втрата роботи, обмежене спілкування…, постійний психоемоційний стрес, втрата інтересу до життя, відчуття провини перед рідними, які змушені доглядати, допомагати, контролювати.

Тема реформування медичної галузі в усіх на слуху. Активно обговорюються цілий ряд змін, які проте стосуються лише первинної ланки надання допомоги пацієнтам. Та навіть серед цього кола питань ніяк не озвучується доля важко хворих, які внаслідок перенесеної або тривалої хвороби стають інвалідами. Ці люди приречені бути вдома, а не в спеціалізованому закладі, яких практично нема. Вони позбавлені, хоча безумовно – потребують, кваліфікованої медичної допомоги і підтримки. А весь тягар по догляду і навіть лікуванню фактично лягає на плечі близьких родичів. Нерідко доводиться звертатись за допомогою до сторонніх людей. І тоді виникає логічне питання, а кому можна довірити свого батька, маму, сестру, брата чи дитину? Розглянемо кілька можливих сценаріїв.